Сучасна українська поезія

2014-09-23

$Засідання \$

23 вересня відбулося чергове засідання клубу шанувальників української літератури "Читацьке коло". Познайомились із життєвим і творчим шляхом лауреата Шевченківської премії 2013 року Леоніда Горлача та поетеси Ганни Чубач.

Бібліотекарі розповіли про цікаві моменти з біографії поетів. Кожен із присутніх читав вірші, які сподобалися. Засідання супроводжувала добірка відеоматерріалів (інтерв'ю з поетами, вірші, пісні за їх творами).

Для довідки:

Народилася Ганна Танасівна Чубач у переддень Різдва, 6 січня 1941 року, в селі Плоске Муровано-Куриловецького району на Вінниччині в сім'ї хліборобів.

Закінчила вечірню школу робітничої молоді, факультет журналістики Українського поліграфічного інститут та Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького в Москві.

Працювала в редакціях газети "Літературна Україна" та журналу "Дніпро". Авторка 30 поетичних збірок ("Журавка" (1970), "Жниця" (1974), "Ожинові береги" (1977), "Заповіти землі" (1978), "Срібна шибка" (1980), "Святкую день" (1982), "Житня зоря" (1983), "Листя в криниці" (1984), "Літо без осені" (1986) та інших) й понад 200 естрадних пісень. За назвою першої ліричної збірки друзі одразу ж стали називати її ясноокою Журавкою.

За ці роки в поетеси вийшло понад сорок книжок. Кілька з них адресовані дітям: "Вивчаймо самі", "Сонячна абетка", "Алфавітні усмішки", "Жук малий і волохатий", "Черепаха Аха", "Прикмети — не секрети" та інші. Дітям полюбилися її вірші, скоромовки, лічилки для дошкільнят і молодших учнів. Нині малята залюбки вивчають у садочках і школах літери за її "Абетками" та весело-виразні вірші.

Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами.

Ганна Чубач — лауреат премій ім. П. Усенка, Марусі Чурай, Міжнародної премії "Дружба"; заслужений діяч мистецтв України.

Леоні́д Ники́форович Го́рлач (Ковале́нко) (*4 квітня 1941, Ріпки) — український поет. Лауреат Шевченківської премії 2013 року за збірку поезій «Знак розбитого ярма».

Народився 4 квітня 1941 в містечку Ріпки на Чернігівщині. Дитинство минуло в селі Червоний Колодязь Ніжинського району. Закінчив Ніжинський педагогічний інститут. Працював у пресі, в апараті Національної спілки письменників України, обіймав посаду директора Бюро пропаганди художньої літератури. Учасник установчих зборів товариства «Чернігівське земляцтво» в м. Києві. Головний редактор земляцької газети «Отчий поріг».

Автор понад 40 книг, серед яких поетичні збірки: «Сонце в зіницях», «Танок дощу», «Четвертий вимір», «Світовид», «На відстані душі», «Десант у квітні»; історичних поем та романів «Ніч у Вишгороді», «Слов'янський острів», «Чисте поле», «Перст Аскольда»; багатьох книжок віршів та балад для дітей — «Зелений букварик», «Чумацький шлях», «Дивна мандрівка»; повістей «Буран», «Золота пора»; літературно-критичних нарисів «Платон Воронько», «Павло Усенко»; документальні повісті-репортажі «Магистраль века», «От Днепра до Амура», «Дальневосточное кольцо» (у співавторстві з С. Тельнюком), «Прима грацій». В 2004 вийшов історичний роман у віршах Леоніда Горлача «Руїна (або життя і трагедія Івана Мазепи)».

Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Грузинської РСР,медалями «За трудову доблесть» та «За будівництво Байкало-Амурської магістралі».