Нова поезія про війну

2023-08-15

Болить...

Хто хвалить Львів,

Хтось пише про Тернопіль,

А інший вкотре згадує про Київ...

Мої ж тривожить сни

й непевний спокій

Ізранений і зболений Чернігів.

У місті цім лишилися надії,

Нестерпний біль

І дум гірких потоки.

Ми з ним надвох

Блокадний хліб ділили.

Там день прожитий

Нам здавався роком.

Летіли бомби, стугоніли гради,

Лікарні стіни болісно тремтіли.

В той час за хлібом

Хтось у черзі падав...

А він мені свої підставив крила.

Мішки з піском,

"несучих" стін квадрати...

О, як тобі, Чернігове, боліло.

Хтось дім, родину -

Найдорожче втратив.

Тримавсь тоді, рідненький, ти щосили.

І не скорився, вистояв, Герою,

Розправив знову дужі свої крила.

Мені ж болить, коли удвох з тобою

В пітьмі і холоді блокадний хліб ділили...

Ніна Арендар

03.07.2023