Дні Корюківської трагедії

2021-03-01

О, пам’яте-пам’яте! Пам’ять людини, пам'ять цілого народу - незгасна. Із покоління в покоління, од роду в рід передається те, що забути не можна. 78 літ злинуло з тих вогняних часів, але в пам’яті народній не забувається багряна зоря березня 1943 року. У дні 1,2 березня, а потім іще й 9-го палав районний центр. А в тому полум’ї згорали тисячі мирних жителів, нищилася історія в документах, зникало все живе й нерухоме, що лише могло горіти. Крім, звичайно, цегляних печищ на колишніх подвір’ях. То тільки вони, почорнілі, й залишилися у спадок нащадкам від майже трьохсотлітньої першої Корюківки на Чернігівщині.

Корюківка, населення якої у передвоєнний рік становило понад 13600 жителів, водночас зникла з Планети, забравши із собою практично усіх своїх мешканців.

У ці березневі дні схилімо голови перед пам’яттю тисяч синів і дочок корюківської землі.