Пророчий вірш 2020 року
2022-04-22
А ви знайте, що ми ж проростем
На руїнах, мов квіти весняні!
Вам на голови впадЕм дощем,
Аби знали, що ми нездоланні!
Ви нас бийте ногами в живіт,
Вибивайте життя до останку,
А ми сили знайдемо на зліт,
Прилетимо до вас на світанку!
Ви останнє у нас заберіть,
Обкрадіть до останньої нитки,
Але знайте, що прийде та мить,
Коли з'явимось знову нізвідки.
Ми прийдемо до вас уночі,
Коли будете міцно ви спати,
Запалаєм вогнем від свічі
І зруйнуєм залізнії грати.
Ми прийдемо... Повстанем з руїн!
Ви не спіть, а тривожно чекайте.
Проростемо жагою до змін.
Ми не вмерли, живі! Ви це знайте!
Наша рана ще свіжа болить,
Але ми на той біль не зважаєм.
Ну, а ви нас ногами топчіть,
Ми, мов пісня, іще залунаєм.
Ми зустрінемось з вами колись.
На Суді, там, де вже не сховатись.
Ви не чули прохання :"Спинись!"
Вам хотілося далі знущатись.
А ви знайте, що ми проростем
В наших дітях, мов квіти весняні.
Ми не вмерли, ми й досі живем!
Наші душі вони нездоланні!
Ми прийдемо раптово до вас,
Може, вітром, а, може, дощами..
Ви не спіть, ви чекаєте на нас.
Ми живі, ми зустрінемось з вами...
© Огнєва Інелла