Вірш про вишивку

2022-05-15

#День_66

#Літературний_трояндовий_клуб

Вишила би долю ... Та нема кольОрів ...

Залишився чорний поміж сірих дум...

І бракує схеми... І нема тих взорів,

Щоб зашити чорне, розігнавши сум...

А мені б червоний... Наче квіти маку...

В кетягах калини, стиглих, як нектар...

Вишила б кохання, то життя ознАка...

Вишила любов би, то є вищий дар.

А мені би жовтий... Як колосся в полі,

Як кульбаби в травні, сонце і грушкИ...

Вишила би щастя, щоб не бУло болі,

Щоб співало серце, як в весні пташкИ...

А мені б блакитний... Як погоже небо,

Як річки й озера, незабудок рай...

Вишила би волю.. Більшого й не треба,

Щоби усміхався мій квітучий край...

А мені б бузковий... кольору фіалок...

Вишила би спокій вересневих днів.

А мені би білий... кольору фіранок...

Вишила би мрії із минулих снів.

А мені б зелений... Як каштанів листя,

Як медові трави, луки і ліси...

Вишила життя би довгим та барвистим,

Щоби без жалОби, щоби без війни...

Маю тільки чорний... Віє самотою...

Вишию журавлик, вишию хрести...

У скорботі плачу... Шию золотою

ниточкою з серця. Доленько -- світи...

30.04.2022

Людмила Галінська

Проект "Нація " українське автентичне вбрання кінця XIX – початку XX століття керівник проекту Ксенія Малюкова

старовинний стрій Івано-Франківська область , Городенківський район , село Серафинці

Модель - Olenka Bravo

Фотограф Татьяна Гурковская